А травень длявся, длявся, заки потоком збіг...і надлетять шелихвости, і кулики, й зозулі

Дні щирі, нелукаві, озер ясна габа,

на молодій мураві горіла кульбаба.

І горобці купались в калюжі по дощі,

і діти осміхались, як росяні кущі,

і струменіли води, і сонця білий спах

урочив, колобродив по чорних чагарях.

Я, земле, твій єдиний, я син єдиний твій

всміхалися хмарини із-під пухнастих вій.

На них я задивлявся і чудувався з них,

а травень длявся, длявся, заки потоком збіг.

І сліпота сліпила, голубила серця

синь — біла, біла, біла без краю і кінця.

І стовп вогню котився, як голуб кружеляв,

мов довгий сон наснився, мов душу рай опав.

А син — мале телятко — тулилося в плече

і промовляло: татку, а де той світ тече?

*       *       *

Збудився врано синій-синій птах,

на мокру гілку всівся — і щосили

виспівує — на весь колючий світ —

що скоро-скоро літо переможе

цю весну забарну і надлетять

шелихвости, і кулики, й зозулі,

і ліс здригнеться в співі солов’я,

почавши течію плавкого літа.

Як заклинає, як тріпоче він

всім серцем і всіма грудьми вузькими

виспівує — аж гілка в брость береться

і тим шпачиним співом зацвіта!

Василь Стус

Шойно закінчив читати "Армію без держави", мемуари Тараса Бульби-Боровця. Для тих, хто не знає, що таке бендерівці, мельниківці, УНРівці, УПА, що таке була Україна 30-40 років - це просто клад. Куди там той "Чорний ворон"...

Який заповіт на сьогодні:

Що нам лишилося тепер?

В сльозах стояти на колінах,

Тужити, битись на руїнах,

На трупах наших мрій - химер?

Ні, ні! О, ні! Дзвонити в дзвін!

Усіх, хто є живий, скликати,

Знов храм наново будувати

На диво-подив всіх країн.

Олександр Олесь