Люди з назвами вулиць замість імен

Люди з назвами вулиць замість імен,

Що жили тут, поруч, ще з давніх-давен,

Що ходили з нами в одні дитсадки,

Школи, виші, на пляж, там, біля ріки…

Ти бачив на дворі їх майже щодня,

А з кимось у тебе є спільна рідня,

Ти чув їхні кроки по цій мостовій,

Ви десь стоїте на світлині одній…

Ті люди, що вулиці замість імен,

Тоді не несли автоматів, знамен,

Й уяви ніхто не мав ще такої,

Що люди ці — наші справжні герої.

Ніхто і уяви такої не мав,

Як хлопець звичайний страхи подолав,

І, з ворогом лютим пішовши на бій,

Ім’я дарував він громаді своїй.

На вулиці нашій, на кожній із хат —

Ім’я, що носив цей сміливий солдат,

Він жив саме тут, саме тут він зростав,

І бігав по стежці рибалить на став,

А ось його хата, що біля млина,

А ось його мати, стоїть що одна,

Війна — це біда несподіваних втрат,

Того, що минуло, не вернеш назад…

Завжди пам’ятайте ви їх імена,

Бо пролита кров — не проста рідина,

Він вулиці наші тепер береже —

В Небесній він сотні записаний вже.

І те, що солдат цей загинув чи зник —

Це значить, що ти — його вічний боржник,

Вклонися ти пам’яті їхній мерщій,

І величі тих, що пішли на двобій!

Олег Перегон, 20.01.2025. Харків