З 2022-го року ми підіймали питання про роботу влади Костянтинівки з переселенцями, що треба знати про кожного члена громади — «де він» та «як він». І це проблема не грошей та кількості чиновників, це проблема спроможності організовувати роботу. Ми конкретно просили чиновників (на ГромРаді — Носову, Тищенко), щоб призначили хоча б на волонтерських засадах людей по регіонах, які б могли обдзвонити костянтинівців, що живуть поряд, узнати — як вони. Пропонували свої сили. АЛЕ НУЛЬ.
Людей, особливо з 2025-го року, "закидували по закинутих краях" та залишали «сам на сам» з проблемами.
І ось 10 лютого у маленькому селі Судобичі на Рівненщині сталася драма, під час якої насмерть були забиті дві наші землячки...
Одну з них ми ідентифікували, це — Альбіна Головко, 81 рік, колишня працівниця науково-дослідницького інституту при "Автоскло". Її багато хто з костянтинівців гарно знав. Батько, так взагалі відома постать — багаторічний начальник 5-го цеху "Автоскло" Дмитро Пилипович Милоданов.
Друга загибла — 78-річна Євгенія Пліска, вона приїхала з Костянтинівки. До пенсії працювала інженеркою-будівельницею.
Світла пам'ять та співчуття рідним та близьким.
За три місяці до трагедії Альбіна Дмитрівна дала інтерв'ю тв-каналу "Суспільне-Рівне" (дивіться відео).
А вбив їх, судячі з усього такий же переселенець — 72-річний шахтар з Добропільщини, який жив з ними в одній школі, що переробили у місце компактного проживання ВПО. За даними поліції, вбив по звірячому — сокирою та молотком. Разом з ними ще трьох ВПО.
Подробиці лиха - тут.
Всі наші читачі знають, що "Провінція" ніколи огульно нікого не критикувала. Ми завжди шукали виходи із ситуації, давали пропозиції. Але риги, опзжисти при владі робили свою справу по розпилюванню бюджетного бабла та посилали всіх, м'яко кажучі "нафік".
Чи щось змінилося зараз?
Думаємо ви самі все бачите.
До речі, ми також подавали пропозицію вести перелік окрім наших загиблих Героїв, також всіх мирних членів громади, які померли чи загинули з 24 лютого 2022-го року.
І формулювання для цього нам вже дала держава, яка кожного ранку шанує українців, "які були би живі, якщо б росія не почала цю війну".
Скільки їх вже - похованих у дворах та на вулицях, що залишилися під завалами, померлих від інфарктів, інсультів, взагалі від поганого чи відсутнього медобслуговування.
Якщо у нас є серце, ми повинні їх пам'ятати.
І таких переселенців вже цілі алеї на цвинтарях. Тепер буде в Судобичах.
Якщо ви цим не переймаєтеся - подивіться фільм "Пісня імен", де розповідається про те, що євреї в концтаборах, щоб не забути жодного знищенного нацистами, складали пісні з їх імен і співали, щоб залишилося в пам'яті. Потім, в 1945-му році збиралися та разом співали - складали список.
А ми?
ЦЕ є культура та цивілізація, це є по-українські, якщо ми реальна НАЦІЯ. ВЛАДА - ТИ ЧУЄШ, ЧИ В ТЕБЕ ДІЙСНО - НІ ДУШИ, НІ СЕРЦЯ?
Ми вимагаємо скласти список таких костянтинівців, а також списки переселенців, та розмістити на сайті Військової Адміністрації.
І дійдіть, якщо ви люди, до кожного.
В.Березін.
P.S.
Ми будемо відслідковувати хід справи і, як завжди, сподіваємося на ваші відгуки.
Данні по справі з Реєстру судових рішень - тут.
- Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь