Сьогодні я хочу вам розповісти про N.N. Йому 35 років. Він живе в Костянтинівці, має приватне підприємство. Але мене більше хвилює не те, що N.N. робить кожного дня, а його громадянська позиція.
Він розуміє, що Україна – це вже не СРСР, але досі не може збагнути, що ми якось розділяємося в думках з Росією. Як таке може бути? Він вважає, що ми братські народи і що ми маємо рушити в одному напрямку – і ніяк інакше. N.N. сумує за ковбасою по 2 рублі і каже, що в Радянському союзі не було жодних мінусів.
Але коли настає літо, N.N. користується безвізом, подорожує Європою, а замість окупованого "братським" народом Криму з дружиною їде в Турцію. В Турції він поводиться так, як йому хочеться, забуваючи про норми поведінки. Він не розуміє, що будь-який громадянин України, виїжджаючи за кордон, стає послом.
А ще N.N. каже, що в Україні може бути і дві національні мови, бо у Швейцарії їх 4. Чому і тут такого не може бути?
Чому в нього така думка? А тому, що він не може говорити українською. Розуміє, але говорити зовсім не може.
Степана Бандеру N.N. називає нацистом. Чому б ні? Для нього два поняття – нацист і націоналіст – однакові.
Найстрашніше те, що N.N. ніколи за свої 35 років не ходив на вибори, а на ці парламентські пішов уперше в житті, і те тільки тому, що сказали батьки. Він навіть проголосував за тих, за кого проголосували вони. Самі здогадуєтесь, за кого.
Головне, що у нас з N.N. абсолютно різні розуміння зла і добра.
Він не має своєї позиції. Каже, що не підтримує ні тих, ні тих.
N.N. байдуже через те, що відбувається в країні. Він не знає, хто обіймає ключові посади. Він не знає, скільки коштує долар і що взагалі відбувається з економікою. Все йому однаково. Коли до нього приходить податкова інспекція, він дає «на лапу» і забуває про всі проблеми.
Коли його питають друзі, чому він не сплачує податки, він відповідає: «Я шо, нєнармальний шолі!?»
І ось ввечері він приходить додому, вмикає російське телебачення і продовжує стверджувати, що на західній «дєтєй єдят».
Найстрашніше, що рівень розвитку держави N.N. (і вже його діти) визначають не за рівнем освіти та культури, а за тим, що є в холодильнику.
Звісно, краще ж усіх науковців і письменників репресувати, прибрати демократію, започаткувати тоталітаризм…
Краще б у холодильнику була ковбаса по 2 рублі.
А ще гривні N.N. називає рублями.
Мені набридло кожен день бачити таких N.N. Я вже не вступаю з ними в суперечки, оскільки розумію, що усі мої старання марні. Легше змінювати своє покоління, ніж сувати ніс в старше.
Дуже багато людей, які мають хоч одну ознаку такого N.N. Як з ними боротися?
Такі люди, як він, будують стереотипи про українців у світі. На підготовці до поїздки до Америки в Ірпіні нам казали, що ми маємо бути готовими почути в США наступне:
1) українці п’ють горілку з молоком матері;
2) кожен українець обожнює сало (я його терпіти не можу);
3) Україна знаходиться в Росії;
4) Української мови не існує;
5) Українці вирішують проблеми лише кулачними боями, а всі державні питання вирішуються в колі за багаттям, а не у Раді;
6) «А у вас що, Інтернет там є?»
7) Україна знаходиться в СРСР.
Повірте: такі стереотипи будують не американці, а українці, які їздять за кордон.
Важливо пам’ятати, що українець є послом своєї держави не тільки за кордоном, а й тут - на Батьківщині.
Не будьте N.N.
Накипіло.
Олексій Чалий, учень 9-го класу 6-й школи, Костянтинівка.
