Вже більше року на сході країни триває війна. Торкнулась вона практично кожної родини в нашій Державі. Хто мав найміцніший дух, — в перших рядах відправився боронити країну. Інші, як то волонтери, всіма можливими засобами допомагали і допомагають нашим бійцям. Хтось через свою українську позицію був вимушений покинути свою домівку, щоб не потрапити до ворожого полону. Якась мати і досі чекає свого сина з війни...
І ось в цій нелегкий час, коли ворог, не дивлячись ні на які угоди, підтягує техніку, коли розслаблятися не можна ні на мить, гурт «Океан Ельзи» вирішив нам повідомити, до речі досить несподівано, що це, мовляв, не ваша війна. Короче, дарма ви паритесь, ребяткі. Пан Вакарчук напевно краще знає за тих, хто звільняв Слов`янськ, героїчно боронив Донецький аеропорт, чи то виходив з Дебальцева, або втратив рідну людину, чи власну хату за цій рік, його то війна чи ні. Я намагаюсь уявити відчуття матері, син якої втратив здоров`є, або, не дай Боже, і життя на цій війні, коли вона чує його пісню. А вона, як я бачу, вже стала доволі популярною. Як чути бійцю у шпиталі, лежачи з щойно ампутованою кінцівкою, що це мов «не твоя війна», пане солдат?
Славко, краще б твій «хіт» залишився тільки на папері, але ти не переживай, тебе навряд чи «забере вона», а ось ми в зоні ризику, бо ворожа артилерія може і до нас дістати.
Любомир.
Від редакції
Уважно прочитав листа нашого активного автора, ми так і не зрозуміли, яку пісню мав на увазі пан Любомир. Як що — «Стіна» з останнього альбому Гурту «Земля», — то звинувачувати Славка в антипатріотизмі або в чому іншому неприємному, на наш погляд, не розумно. Бо образ війни в його тексті носить не поверховий, а досить глибинний емоційний характер. Судіть самі (цитуємо):
«Де ми з тобою будем,
Коли закінчиться їхня війна.
Чи вистачить нам сили
Зробити так, щоби впала
Стіна, стіна, стіна.
Впала між нами
Стіна, стіна, стіна».
И, нарешті, всіма улюблений гурт «Океан Ельзи» досить не зробив ні однієї фальшивої «ноти» в своєму житті та творчості.
