Пенсіонерські зáбавки

Пенсіонери розважаються по-різному. Хтось грає в таку інтелектуальну гру, як доміно, хтось, в очікуванні поштарки з пенсією, доїдає те, що залишилось. Декотрі розважаються спиртним, наражаючись на незадоволення близьких. Та не всі пенсіонери однакові. Дехто отримав набагато більше, ніж інші, тому й розваги у них ширші і коштовніші.

Газета «Ветеран Донбасса» № 34 від 23.08.2008 р. під рубрикою «Нам так не жить» надрукувала статтю «Кучма погулял на 4 миллиона»:

«Празднество началось 9 августа в 8 часов вечера и завершилось около 2 часов ночи фейерверком. На банкет по случаю 70-летия Леонида Кучмы пришли 170 гостей.

Гостям подавали белое и красное вино. Кто хотел выпить чего-нибудь покрепче, мог заказать коньяк или виски. Из закусок подавали овощную и мясную нарезки, из горячих блюд – говядину, баранину, телятину и фаршированную рыбу. Были также лангусты с икрой и креветки.

День рождения экс-президента отмечали в Крыму в условиях строжайшей засекреченности. На то, чтобы оградить юбилей 70-летнего пенсионера от заезжих зевак и местных жителей, были мобилизованы милицейские подразделения и частные охранные агентства. Все подъезды и перекрестки были под контролем ГАИ. Внутреннюю территорию патрулировали охранники, бродившие с фонариками вдоль забора до предрассветного разъезда гостей.

Менеджер одной из компаний, который занимается организацией таких мероприятий, оценивая размах «вечеринки Данилыча», считает, что она обошлась организаторам примерно в 4 миллиона долларов, пишет «Обозреватель».

А в цей час тисячі родин не можуть собі дозволити найнеобхідніше. Батьки хворих дітей по крихтах збирають кошти, щоб порятувати дитину.

Звичайно, Україна не єдина країна, де існує таке неймовірне розшарування в доходах, тому й розваги такі різні. Щоби вистачало на ці розваги, Янукович зробив Кучмі «пенсію» на 41 тисячу і засекретив її. Тодішній Кабінет Міністрів відновив дію урядового розпорядження про надання пільг екс-президенту України Леоніду Кучмі, скасованого Кабміном Юлії Тимошенко. Текст документа засекретили і заховали під гриф «Для службового користування». Екс-президент одержав від держави грошове втримування в розмірі тодішньої зарплати діючого Президента. У довічне користування Кучмі також передана дача № 72, за екс-президентом закріплювалися два автомобілі та чотири водії, два помічники, радник, охорона. Все це оплачується з державної скарбниці.

Журналіст А.Сидорук в «Дзеркалі тижня» №16 від 28 квітня – 11 травня 2007 р. розмірковує:

«Повернення урядом Януковича пенсійних пільг екс-президенту Кучмі — зворотній бік політики соціального геноциду проти мільйонів пересічних пенсіонерів. Цей крок спонукає до роздумів: чи політика в принципі несумісна з мораллю, чи сумні рекорди аморальності вона ставить саме в Україні?

Згадуючи той час, коли він був господарем Білого дому (1945-1953), президент США Гаррі Трумен говорив: «Я намагався ніколи не забувати, ким я був раніше, звідки я й куди повернуся». В останньому зверненні до нації він заявив: «Я знову стану звичайним приватним громадянином цієї великої Республіки. Так як це й має бути».

Відмовившись балотуватися у президенти на третій термін (хоч Конституція йому цього не забороняла), він повернувся у рідне місто Індепенденс (штат Міссурі), «без охорони, без заробітної платні, без президентської пенсії». Він не мав від федерального уряду жодної фінансової підтримки, крім щомісячної військової пенсії — 112 доларів 56 центів. Гаррі з дружиною Бесс жили за гроші, які заощадили й зберігали в урядових бонах зі щорічних 100 тисяч доларів, що їх отримував Трумен під час другого терміну перебування при владі. Після витрат і сплати податків, від президентської зарплатні лишалося щороку в середньому 4000 доларів. Щоб поліпшити родинні фінансові справи, в останні тижні перебування у Білому домі Трумен навіть змушений був взяти позичку в Національному банку.

Мабуть, пан Кучма нізащо не повірить у таке, або вважатиме екс-президента найбагатшої у світі країни телепнем. Чи варто було так довго хазяйнувати у Білому домі задарма?

Натомість вибір у колишньої першої родини Америки був невеликий. Через фінансову скруту вона оселилася у своєму старому будинку. «Якби я не продав частку власності, успадковану разом з братом і сестрою від матері, я змушений був би жити на соціальну допомогу», — зізнавався Трумен.

Попри фінансові труднощі, він відкидав усі пропозиції, які передбачали платню принаймні рівнозначну його президентській зарплаті за роботу, що вимагала б від нього мінімум часу й зусиль. На спокуси легкого заробітку у нього була одна відповідь: він не дозволить використати у комерційних цілях престиж і гідність президентської посади. Якось фірма «Тойота», як символ поліпшення відносин між Японією та Америкою, запропонувала йому подарунок на колесах. Трумен категорично відмовився у письмовій формі: він «ніколи не сяде за кермо авто іноземного виробництва».

Із Труменом пов’язані проголошення доктрини його імені й здійснення плану Маршалла, що врятувало Європу від кремлівського зашморгу, встановлення повітряного мосту для прориву сталінської блокади Берліна, відсіч комуністичній агресії на Корейському півострові й створення НАТО, що запобігло радянській окупації Європи. Концептуально його зовнішня політика ґрунтувалася на цінностях американської демократії та особистих патріотичних переконаннях.

Упродовж десяти років президентства Кучма спромігся висунути одну-єдину «концепцію», та й ту недолугу — про «національну ідею», що «не спрацювала». Він лишив по собі слід передусім, «касетним скандалом».

Пригадаймо, коли Кучма визначився з наступником, Янукович мав лише 15% підтримки, а біографія кандидата малювала песимістичні перспективи зростання рейтингу. Ось тоді й вирішили підняти російський триколор і забезпечити Януковича гаслами, покликаними консолідувати навколо нього прорадянський і проросійський електорат. Навіть за рахунок розірвання країни на дві частини.

«Кучма наніс шкоду Україні таку, що монголо-татарське іго відпочиває. Це Кучма опустив наш народ нижче плінтуса» - коментує анонімний відвідувач на одному із сайтів. Якщо проаналізувати всі його декрети і укази, то звичайна людина може вжахнутись. Існують ще й таємні. Цікаво, що і від кого приховувалось? Можна згадати темники на телебаченні, наїзди на нелояльний бізнес і тотальну роздачу власності в обмін на лояльність, авторитарний режим, що створив корупційно-владну піраміду, страх перед усесиллям влади і безнадію.

Відомий правозахисник Захаров Євген Юхимович, нагороджений 25.11.2008 р. орденом Свободи, ще на початку січня 2005 року оприлюднив свою програму, яка мала назву: «...Плюс «декучмизация» всей страны». Це досить велика програма, але першим пунктом було зазначено: «Во-первых, народ должен узнать правду о преступлениях и корыстных действиях уходящей власти, правду о том, как его грабили все эти годы». На жаль, майже нічого не було прийнято до виконання. Кучмізм досі процвітає і у нашому місті.

А у листопаді 2008 р. відбувся грандіозний концерт на «Інтері» на честь екс-президента. Була присутня «особлива» публіка. В заслугу Кучмі зарахували три досягнення: гривню, Конституцію і Вєрку Сердючку. Гривня за його президентства впала з 1,76 за долар до 5,25. Конституція би не мала стільки вад, якби не нічне гвалтування за його примусом. Єдине «досягнення» – Сердючка. Вона (він) з кремлівською зіркою на довбешці співала (співав) якісь дебільні пісні. Утім, її (його) люблять, як писав поет Пастернак: «Любить иных — тяжелый крест, а ты прекрасна без извилин…». Зважаючи на присутність генерал-губернатора України (посла Росії) Черномирдіна – кращого друга грузин, я чекав виконання філософського твору Сердючки - «леді Суржик-кітч»: «Сиси-писи, мы едем в Тбилиси, будем танцевать и зажигать...» Та не дочекався. Утім, ще довго стрибало і вибрикувало на сцені товсте нахабнувате опудало, і нібито співало.

На завершення концерту Кучма теж заспівав: «Я люблю тебя жизнь и надеюсь, что это взаимно…».
Доречи, з 16 вересня цього року пішов дев’ятий рік з дня зникнення журналіста Гонгадзе. Він теж любив життя, але, як виявилось, зовсім не взаємно.

ЯРОСЛАВ. [email protected]