Відкрите серце «Юності»

Опубликовано admin - Feb 15

Немолода жінка, красивої вроди, стрункої постаті крокує проспектом Ломоносова, вдивляючись у знайомі обличчя людей, багаті куточки рідного міста. Її око помічає щоденні зміни: асфальтовану дорогу, зелені насадження, нові бігборди, цікаві реклами.

І ось він красивий рідний будинок гостинно відчиняє їй двері уже понад 40 років. Це не тільки її місце роботи, а й її хобі, її родина, її сім'я , яким віддано серце, душа і талант.

А починалося це в далекому 1973 році, коли до міста .Костянтинівки було направлено молоду родину хореографів. Палац культури хімічного заводу прийняв до свого кола молодих керівників, метою яких була організація культурно-масової роботи міста.

Юна, талановита, енергійна викладачка хореографії полонила серця дітей майстерністю виконання народного танцю, режисерськими вміннями та організаторськими здібностями вчителя…Це - Зінаїда Іванівна Кошелева, сьогоднішній керівник зразкового ансамблю «Юність». Підхопило її життя колективу, закрутило в бурхливому вирі, були і турне, і творчі відрядження, і перемоги на Всеукраїнських та міжнародних конкурсах. Зачепивши найчутливіші закутки дитячої душі, породила в серці дитини бажання стати гідним довіри свого наставника. Саме вона заклала міцний фундамент для майбутнього процвітання і творчого зростання ансамблю.

Кожного дня, піднімаючись сходами, Зінаїда Іванівна зустрічає усміхнені обличчя випускників з дошки пошани, які є гордістю ансамблю, активними учасниками міських творчих свят. Хіба це не привід пишатися плодами своєї діяльності?

Так само мене, як і багатьох костянтинівців, маленького хлопчика, Аксьонова Андрія, років сім тому назад заполонила аура танцю, і я,зачарований казкою, віддався всією душею цій справі. Бракує слів описати відчуття, коли бачиш щасливі очі Зінаїди Іванівни, під час вручення Дипломів на Міжнародних конкурсах.

«Юність» зібрала молодь міста. Пройшло багато років, а творчий колектив процвітає, радує своїми виступами.

Кумиром вона є не тільки для мене,а й для багатьох людей різних поколінь, як втілення любові до дітей, взірець відданості своїй справі. Як гарна жінка, любляча мати, обожнююча бабуся. Для неї немає дітей, що не здатні опанувати складну науку танцю, точніше складну науку життя, бо до всіх вона має в душі запас материнського тепла. Мене і досі вражає, як у кожному її занятті майстерно поєднуються пластика танцю, краса мистецтва, психологія взаємовідношень ,

Вона – умілий керівник, який досягає поставленої мети, майстер справи, який веде за собою багато поколінь. Складно це чи ні? Зінаїді Іванівні – ні, бо у неї серце сповнене любов'ю, відкрите серце.

…Пролунали вітання, оплески. У руках букет запашних квітів, в очах відблиск софітів. Вона повертається зі свята додому, ім’я якому – дитинство, душа якого – її колектив.

Тільки такими людьми з відкритими серцями живе і буде жити моє рідне місто Костянтинівка.

Володарю майбутнього, у часі
Летиш – мети яскравої крильми:
щоби Іванки, і Ганнусі, і Юрасі
зростали гідно – справжніми людьми.
Щоб не забули, хто вони і звідки.
Щоб од зірок верталися назад.

Замальовку підготував Аксьонов Андрій, учень 8-А класу Костянтинівського ліцею із загальноосвітньою школою I-II ступенів.

Победитель фотоконкурса
Выкл
Відкрите серце «Юності»
Конкурс