Куточок щастя

Опубликовано admin - Feb 14

Коли ми збагнемо свою роль на Землі, нехай навіть найскромнішу і найнепомітнішу, тоді лише ми будемо щасливі.

Антуан де Сент Екзюпері

На планеті є багато людей. Кожен з них мріє знайти себе у великому вирі життя, кожен хоче побачити самого себе, відкрити свій духовний світ. І у кожної людини має бути куточок у житті для того, щоб займатися тим, що їй справді подобається, що приносить задоволення і щастя. На жаль, крім тих, хто відшукав себе у цьому великому світі є ті, хто так і не знайшов для себе місце. Але ці слова точно не про Валентину Тацюк.

Жінці - шістдесят чотири роки, але вона і не думає лягати біля телевізора, простягнувши ноги, як робить багато хто у її віці. Замість цього, Валентина Яківна обрала для себе бісероплетіння, квіллінг і вишивання. Здавалося б, що тут особливого? Але вона бачить у своєму хобі все, це немов її маленький світ, куди вона поринає задля того, щоб насолодитися улюбленою справою і відпочити. І хто б подумав – за вишиванням ікон ювелірним бісером вона може засидітися аж до пізньої ночі, адже для жінки це не праця, а відпочинок. «Моїм улюбленим захопленням, що приходяться мені по душі я присвячую майже все своє дозвілля, – посміхаючись, розповідає Валентина . - Коли щось робиш своїми руками це так піднімає настрій!»

Ну, як не погодитися, дивлячись на милого зшитого жінкою блакитного коника з квітучою фіолетовою гривою, на ікони вишиті лискучими бісеринками, на цілий казковий сад дерев, сплетених також із бісера! До речі, у Валентини Яківни вже є деякі досягнення – в неї була виставка і продаж робіт у сквері Театральному. Звичайно, можна здивуватися, дізнавшись, що вона за професією економіст. Але як розповідає жінка: «Скільки себе пам’ятаю, я завжди чимось займалася». У дитинстві це були простенькі вироби рідним і друзям. Разом з матусею вона робила квіти з тканини. Пізніше - вишила петлями килим спеціальною голкою. В`язала дітям шапочки, шарфики, рукавички. Мабуть, цікаво дізнатися, що ж надихає Валентину на виготовлення цих шедеврів? «Та ось і надихає задоволення від зроблених виробів, – розповідає вона. – Ти вигадуєш щось і хочеться виготовляти іще. Одне надихає тебе на інше. Думаю, у цьому й полягає закономірність життя. А частіше творчого життя».

В основному багато виробів з бісеру Валентиною Яківною подаровані, декілька екземплярів продані. А ось ікони зберігаються у неї вдома. Взагалі, жінка черпає інформацію з Інтернету. «З появою «світового павутиння» це не велика проблема,- каже вона. – Там є потрібні схеми для вишивок, але на деякі вироби я їх розробляю сама».

Здивовані? Нічого дивуватись: пані Тацюк добре володіє комп`ютером. Вона створила свій власний сайт під назвою «Я люблю тебе, життя!». На мій погляд, дуже оптимістично. А на питання, що ж вона хоче донести цією назвою жінка просто й щиро відповіла: «Думаю,нею самою все й сказано. Він просто про життя. Про життя і все».

Також Валентина Яківна відкрила разом зі своєю онукою Єлизаветою канал на ютубі, де вони створюють фільми. Рідні є її колегами і у ще одному цікавому занятті – виготовленні фігурного мила. Якої тільки форми і кольорів воно не буває! У вигляді пряничного чоловічка, серця з двома білими голубами або мрійливої квітки.

Як добре, коли людина знаходить своє місце у житті. Тихий і затишний куток у великому світі. Недарма кажуть: «У кожного свої зорі». Так хай же такі зорі будуть у всіх. Нехай маленькі, але яскраві.

Галина Золотухіна, 13 років

Костянтинівський ліцей

Победитель фотоконкурса
Выкл
Куточок щастя
Конкурс